Сплели до болю, з кров'ю, наші руки.
Навколо нас тернові колючки,
Немає іншого шляху- лише крізь муки.
Чи є наснага в людському житті?
Бажання жити без гармат, без зброї,
І кожен день, співаючи до діточок пісні,
Молитися, щоб їхні краще склались долі.
Чи є надія в людському житті?
Здається, що вона десь заблукала.
Чи у полоні, чи поглинула в смітті ,
Чи десь у ворожнечі за людей повстала...
(09-18-2014)
Poetry by Liliia Oliinyk_Лилия Олейник_Лілія Олійник
No comments:
Post a Comment